Артем Полежака. ЛЮДИ У ПОШУКАХ ЩАСТЯ
Артем Полежака. ЛЮДИ У ПОШУКАХ ЩАСТЯ
Виробник: | Видавництво «Люта справа» |
Артикул: | LS20—0090 |
УВАГА! ПОПЕРЕДНІЙ ПРОДАЖ | до завершення карантину (орієнтовно до 11 травня 2020) |
ЦІНА ПІСЛЯ АКЦІЇ: | 150 грн |
Країна: | Україна |
ISBN: | 978-617-7420-59-9 |
Ілюстрації: | Артем Полежака |
Рік видання: | 2020 |
Наклад: | 2000 прим. |
Мова: | українська |
Кількість сторінок: | 172 |
Обкладинка: | м'яка |
Вага: | 350 г |
Розмір: | 200 х 145 х 14 мм |
Наявність: | В наявності |
-
300,00 грн.
Повна книжка сторінок, рясно всіяних малюнками, зроблених рукою самого генія людства. Артем Полежака — у своєму повному творчому розквіті! Свої важливі слова у вигляді передмов написали такі світочі, як Юрій Андрухович та Євген Дикий. Це третя, хоч не запланована, але найбільш концептуальна й різнобарвна збірка. Для багатьох з вас це буде ще й прекрасною заспокійливою розмальовкою, а не тільки поетичним єлеєм.
АБСОЛЮТНИЙ ПОЛЕЖАКА
Н азва цієї збірки жахлива, але годі знайти кращу назву для цієї збірки.
Щастя — взагалі не надто цікава для поезії територія. Хіба що мається на увазі місто Щастя Новоайдарського району Луганської області — тоді так, цікава.
Але нашому авторові йдеться про інше щастя, не про Щастя. Втім, жодного разу так і не вживши це слово в сенсі географічної назви (попри те, що нам трапиться багато інших назв «між Горлівкою та Коломиєю»), автор часом пише його з великої. Загалом же — якщо вірити вордівському пошуку — це слово (що з великої, що з малої) вжито у збірці не менше 19 разів. Але це — о диво! — не робить її поганою.
Можливо, Артем Полежака націлився на певний ціннісний переворот? Мається на увазі традиційне уявлення про поетів як повержених ангелів. Бо якщо це правда (а це правда), то яке в біса у них, повержених, щастя? Поет і щастя несумісні.
І тут настає момент для дуже суттєвої зауваги: Артем Полежака — поет, умовно кажучи, іронічний, а якщо копнýти глибше, то й саркастичний, і сардонічний. Поет сміхової культури, якщо по-чесному. Тієї, де його безпосередніми папєрєднікамі вгадуються Юрко Позаяк («сьогодні я в кафе замовив…») і Сашко Ірванець («Тече Славутич…»), а десь і Жадан — той, що бувало похуліганював («Дивлюсь я оце на вас, діти…»). Тієї, де велично диктує смаки сам Подерв’янський, а вище вже тільки — чого там прибіднюватися? — Котляревський, Іван та Рабле, Франсуа.
Іконостас, як бачите, в мене вимальовується ще той, і це не зовсім справедливо, бо я ніби хочу прикрити Полежаку всілякими авторитетами. Натомість він і без них Полежака — сформований і дуже легко впізнаваний поет. До тієї міри сформований і впізнаваний, до тієї міри власностильний, що я й не дуже розумію, навіщо йому здалася ця моя передмова.
Ну але якщо я все-таки за неї взявся, то мушу якось виправдати сподівання. А для цього порекомендую вашій увазі вірші, які в цій збірці мені особисто сподобалися понад іншими. Додам відразу для ясності, що мені в ній сподобалися майже всі вірші, але оці я вважаю справжніми гітами і з усією щирістю раджу авторові якомога частіше читати їх уголос під час майбутніх презентацій. Хоча, звісно, не тільки їх.
Але от вам мій персональний гіт-парад.
«Пам’ятаєш, як ти мене мучила?..» — по-сосюринському проникливий зразок інтимної лірики, перлина у шкільних хрестоматіях прийдешнього.
«Мама на Альошеньку не нарадується…» — в якому Полежака вміло розкриває свою оповідацьку майстерність і крок за кроком провадить у несподівану розв’язку дуже містичного Святвечора.
«Ось вийшла вона з електрички міської…» — як особливо урочий приклад живого й недогматичного переосмислення класичної індуїстсько-буддистської філософії.
«Коли я сплю…» — бо це просто дуже симпатично і, здається, симптоматично, якщо в кохання існують симптоми.
«Люди У Пошуках Щастя» — бо це по-лемівському захопливий мутантогібрид поезії з інтелектом, а пригод і подорожей із науковою фантастикою.
«Клуб анонімних графоманів» — над яким при кожному перечитуванні я не можу доволі нервово не засміятися вголос.
«Якщо вдома щастя нема…» — бо, як і автор, я страшенно люблю хом’яків.
Так. І що ми маємо? Ого, цілих сім! Сім видатних поезій у непересічній збірці — це ж так багато. Це абсолютно високий показник. Не кажучи про окремо взяті геніальні рядки (як наприклад, «Є ще в селі малолітня німфеточка!»), про їхнє зчеплення (як наприклад, «Ти репостиш весь час графоманів // І не любиш поезій Лазуткіна») та про самобутнє римування (як, приміром, «пєніс — тетріс»).
Тож, дорогі мої, не гайте більше часу на цю мою передмову — і вперед. Читайте, отримуйте задоволення, шукайте Щастя.
Щиро ваш, Артемом Полежакою в цілому ощасливлений —
Юрій Андрухович
УВАГА! ПОПЕРЕДНІЙ ПРОДАЖ | до завершення карантину (орієнтовно до 11 травня 2020) |
ЦІНА ПІСЛЯ АКЦІЇ: | 150 грн |
Країна: | Україна |
ISBN: | 978-617-7420-59-9 |
Ілюстрації: | Артем Полежака |
Рік видання: | 2020 |
Наклад: | 2000 прим. |
Мова: | українська |
Кількість сторінок: | 172 |
Обкладинка: | м'яка |
Вага: | 350 г |
Розмір: | 200 х 145 х 14 мм |